0 800 30 30 859-18пн-пт
Меню

Лабораторія в ЦПМСД: своя чи на аутсорсі

11 Вер. 2020

Лабораторія в ЦПМСД: своя чи на аутсорсі

Чи потрібна ЦПМСД своя лабораторія, як визначити її рентабельність та коли потрібно віддати послуги з лабораторних досліджень на аутсорс? Про це далі у матеріалі. 

Колишні амбулаторії сімейної медицини-загальної  практики, котрі нині внаслідок реформи реорганізувалисяу центри первинної медико-санітарної допомоги, здебільшого мають у своїй структурі лабораторні підрозділи. Такі  підрозділи вони успадкували від колишніх поліклінік або створили їх самостійно після відокремлення від спеціалізованих медичних закладів. 

Медична лабораторія – це окремий і складний механізм, діяльність якого  дає до 80% інформації про стан організму та здоров’я пацієнта. В усьому цивілізованому світі медична лабораторна діагностика відокремлена в галузеву діяльність під назвою лабораторна медицина (англ. pathology and laboratory medicine). Оскільки немає необхідності в експерименті in vivo та завдяки інформаційно-комп’ютерним технологіям, лабораторна медицина стрімко розвивається. Щороку з’являються інноваційні лабораторні підходи до діагностики хвороб і станів. Швидкість впровадження нових методик перевищує можливість клінічної медицини щодо їхнього методологічного засвоєння лікарями та застосування на практиці. Набирає обертів клінічна лабораторна логістика, яка забезпечує швидкий, достовірний, безпечний для пацієнта та раціональний з економічної точки зору лабораторний шлях діагностики захворювань. 

Як зрозуміти, чи потрібна вам своя лабораторія

З одного боку, мати власну лабораторію в медзакладі – логічно і зручно. З іншого – це чимала стаття видатків для закладу, адже вимагає значних коштів на її утримання. В умовах обмеженого фінансування закладів охорони здоров’я, а також з огляду на необхідність постійної оптимізації видатків медзакладу, чимало медичних директорів та головних лікарів стоять перед дилемою: утримувати власну лабораторію і надалі чи віддати послуги з лабораторних досліджень на аутсорсинг, тобто укласти договір на закупівлю лабораторних послуг у партнера-контрагента.

Відповідь на це питання лежить у площині аналізу видатків та бізнес-планування. І не тільки. 

Можна створити в структурі медзакладу власну лабораторію за європейськими стандартами, закупити для неї сучасне лабораторне обладнання, реагенти та впровадити нові підходи до проведення досліджень. Однак, якщо перед цим не здійснити глибинний аналіз, не оцінити й не спрогнозувати належним чином потенційну необхідність та попит на послуги такої лабораторії, є чималий ризик того, що рентабельність такої ініціативи буде вкрай низька. Або ж взагалі – збиткова. 

Читайте також: Як управляти фінансами медзакладу та зробити його прибутковим

Окрім цього медичному директору/головному лікарю необхідно зрозуміти: які сучасні методи лабораторної логістики необхідні на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Мало просто обладнати лабораторію за останнім словом техніки. Для ефективної роботи важливіше правильно побудувати процеси роботи та добре продумати лабораторно-клінічну логістику. Це коли клініцист створює оптимальний діагностичний алгоритм, який дає змогу спочатку провести експрес-тестування, а потім – здійснити більш поглиблений аналіз. Адже одного лише експрес-тестування недостатньо для встановлення діагнозу, хоча цей метод досліджень обходиться набагато дешевше. 

У закладах первинної медико-санітарної допомоги завжди є потреба у проведенні загальних лабораторних аналізів. І у такому разі утримання власної лабораторії, яка б могла оперативно закривати ці завдання, є цілком логічним та виправданим з фінансової точки зору. Втім час від часу з’являється необхідність здійснювати складніші аналізи. І у такому разі вже потрібно досліджувати попит і рахувати економічну доцільність, перш ніж розширювати перелік послуг лабораторії в бік складної діагностики. 

Дослідження клінічного середовища: які дані для цього потрібні

Де головному медичному директору ЦПМСД взяти інформацію, на базі якої він здійснюватиме цей аналіз та розрахунок? Перш за все необхідно дослідити клінічне середовище: 

  • вивчити лабораторні потреби, які визначаються а) структурою захворюваності та необхідної діагностики серед пацієнтів; б) кількістью хворих
  • підрахувати орієнтовну кількість лабораторних тестів, які потенційно будуть проводитись у закладі
  • екстраполювати кількість цих тестів на різні логістично-клінічні рішення: характеристики обладнання, яке  потрібне, чи є приміщення, яке відповідає санітарним нормам, чи є персонал, який має відповідну кваліфікацію для проведення таких тестів. Потрібно спланувати необхідний бюджет
  • оцінити суму, яку можете виділити на обладнання та утримання такої лабораторії, зважати на ішні джерела фінансування
  • оцінити можливість надання платних лабораторних послуг у вашому районі обслуговування населення
  • оцінити конкурентне середовище та взаємини лікарів з іншими лабораторними центрами
  • попередньо, ще до закупівлі обладнання та прийняття рішень про впровадження певного лабораторного дослідження, зробити калькуляцію витрат та розрахувати собівартість дослідження із різною теоретичною кількістю тестів проведених за період 

Лише побачивши і, передбачивши картину загалом, можна зрозуміти, чи буде власна лабораторія в структурі ЦПМСД вигідною. 

Читайте також: Умови та тенденції розвитку медичного бізнесу в Україні

Повертаючись до питання: чи потрібна закладу первинної медицини власна лабораторія, підсумуємо. 

  1. Якщо мова йде про загальні аналізи крові і сечі, а також набір рутинних біохімічних тестів, і їхня кількість щомісяця значна – є зміст утримувати власну лабораторію і розширювати штат лабораторних працівників
  2. Якщо мова йде про специфічну лабораторну діагностику, і запити на такі тести трапляються час від часу – краще віддати ці послуги на аутсорс лабораторіям, де вже є відповідне обладнання, реактиви та фахівці. 

Оптимальний варіант для закладів первинної ланки медичної допомоги- застосовувати комбінований підхід до лабораторних досліджень: частину тестів, які найбільш популярні серед пацієнтів, здійснювати силами власної лабораторії, решту – у співпраці з іншими, в тому числі приватними лабораторіями. Це світова практика. І вона цілком себе виправдовує. 

Інший, не найкращий варіант рішення: коли через різні обставини (відсутність пропозицій або віддаленість) якісну та доступну лабораторну послугу ЦПМСД не може закупити. Тоді єдина альтернатива – утримання власного лабораторного підрозділу. 

Автоматизовані інструменти для аналітики

Інформація, перелічена вище, є базовою, схематичною та далеко не вичерпною для ухвалення рішення про утримання власної лабораторії в структурі ЦПМСД. Втім, це чималий об’єм даних, які зібрати вручну та проаналізувати вкрай складно. Теоретично, можна, звісно, однак на це піде дуже багато часу. 

Оптимізувати та пришвидшити процес можуть сучасні технології: ринок інформаційних рішень для медицини пропонує чимало зручних автоматизованих інструментів для аналітики. Зазвичай, вони є частиною функціоналу медичних інформаційних систем, які зараз мають використовувати всі медичні заклади, що уклали договори за програмою медичних гарантій. Переваги використання таких інструментів вже давно оцінили медзаклади приватного сектору. Система накопичує та обробляє дані про пацієнтів та працівників закладу охорони здоров’я, систематизує її та дає змогу формувати детальні аналітичні звіти у кілька кліків.