0 800 30 30 859-18пн-пт
Меню

Як управляти фінансами медзакладу і зробити його прибутковим

3 Вер. 2020

Як управляти фінансами медзакладу

Про контроль доходів та видатків, фінансове планування, систему мотивації працівників медзакладу та автоматизовані інструменти для управління платними послугами – далі в матеріалі. 

Як ви знаєте, починаючи з липня 2020, всі медичні заклади, що приєдналися до програми медичних гарантій, зобов’язані щоквартально звітувати НСЗУ про отримане фінансування, в тому числі й з інших джерел, а також про те, як саме були освоєні отримані гроші, на які статті видатків вони пішли. В нагадування про це, надавачам медичних послуг – комунальним неприбутковим підприємствам були надіслані листи.

Зокрема, лист містив посилання що, відповідно до п. 24 підпункту 1  Договору між НСЗУ та медзакладом, національний страховик вимагає звіти про таке:

  1. ✔ Доходи. Тут мова йде не лише про оплату за договорами про медичне обслуговування населення, але й про надходження з державного та місцевого бюджету, доходи від надання платних послуг, благодійні внески, дохід від оренди майна тощо.
  2. ✔ Поточні видатки – зарплати працівників, оплата комунальних послуг, придбання товарів, робіт та послуг із чітким зазначенням їхніх видів.
  3. ✔ Капітальні видатки – закупівля обладнання, ремонт, реставрація тощо.

Іншими словами, власник-держава та ключовий розпорядник коштів – НСЗУ цілком логічно вимагає від медичних закладів чіткої та прозорої звітності про доходи та видатки. Це – класична бізнес-модель, де управління фінансами грає одну з ключових ролей в управлінні багаторівневою системою охорони здоров’я.

Зміна підходу до управління системою охорони здоров’я на державному рівні своєю чергою ставить керівників медзакладів в умови, коли необхідно змінювати спосіб управління закладом загалом і фінансовими ресурсами зокрема.  Тепер керівник медзакладу – не просто директор (який раніше був головним лікарем), а фінансист, завданням якого є систематизація та повний контроль за джерелами надходження коштів та максимально ефективне управління ними. Тобто йдеться про повний облік джерел надходжень коштів, їхнє освоєння, включаючи контроль стану рахунків, руху коштів, розрахунків з контрагентами за надання послуг, закупівлі матеріальних цінностей, а також планування бюджету та майбутніх видатків.

Чому держава хоче знати про всі фінансові справи ЗОЗ

Для власника-держави та розпорядника-НСЗУ ключовим питанням є обсяг планування видатків на охорону здоров’я в умовах обмеженого бюджету. А також відповідь на ключове питання: “Скільки ж реально коштує якісна медична допомога для країни?”

В умовах дефіциту бюджету спроможні та ефективні керівники ЗОЗ мають знаходити інші, не заборонені законодавством джерела фінансування, які раніше не використовувались в повному потенційному обсязі. Це буде наступна відповідь на питання, яку дефіцитну частину фінансування охорони здоров’я можна отримати з місцевих надходжень із різних джерел. Інше важливе питання, і воно також є ключовим для держави – як розпоряджаються коштами для організації медичної допомоги на місцях. Переважна більшість керівників вважає це питання втручанням у внутрішні справи. Але ж власність комунальна, а не приватна та  договір був підписаний, тому й діватись нікуди – треба буде звітувати. Тоді ж з’явиться відповідь на третє ключове питання – як ефективно використовуються отримані від НСЗУ ресурси.

Як організувати облік надходжень та видатків у медзакладі

Керівники, які цю історію збагнули раніше, цілком логічно задалися питанням: “Як організувати облік надходжень та видатків в моєму закладі?” Ось вам ще один аргумент “за” повну автоматизацію та збалансований розвиток периферійного рівня електронної системи охорони здоров’я: необхідність в ефективних автоматизованих інструментах управління медичним підприємством.

Теоретично можна і далі послуговуватися паперовими процесами та регламентами, однак вони не є інструментами управління – бо не інтерактивні і не надають точних вимірів виконуваних операцій. Намагатися управляти медзакладом за допомогою паперових регламентів – все одно що керувати автомобілем лише за технічною документацією до нього. Це шлях в нікуди, і вже час це зрозуміти. Для нормальної їзди мало прочитати інструкцію. Щоб рухатись, потрібно вчасно маніпулювати важелями управління, стежити за показниками, оцінювати ситуацію на базі точних даних та вчасно реагувати на зовнішні зміни.

Безальтернативність шляху відцифровки робочих процесів та подій для медзакладів на законодавчому рівні встановив регулятор на центральному рівні. А для цього потрібна автоматизація та МІС, як інструмент управління на місцях.

Автоматизація управління фінансами в медзакладі: навіщо це потрібно

Наведемо два конкретних приклади, коли автоматизація управління фінансами в медзакладі  буде вкрай необхідною. Окрім вже згаданої вище необхідності подавати медичні події та декларації до ЦБД ЕСОЗ для формування звітності та нарахування коштів від НСЗУ.

Перше. Впровадження системи фінансової мотивації для працівників медзакладу

Видатки на зарплату повністю контрольовані через бухгалтерську систему, втім керівник може впливати на розподіл премій та бонусів, назвемо їх так. Зараз умови роботи системи охорони здоров’я розпочали рух в бік ринкових, а це значить, що і оплата праці медиків має зазнавати відповідних змін. До медичної реформи такого явища як система мотивації працівників у медзакладах державного сектору не існувало в ринковому розумінні. Немає її і зараз, однак є всі передумови для її побудови. Тож перше, що керівникам ЗОЗ потрібно розробляти – систему справедливого розподілу заробітної плати та стимулювання медичних працівників. І тут виникає питання: а як це зробити.

Якщо на первинному рівні надання медичної допомоги формула вирахунку суми стимулювання може базуватися на кількості підписаних декларацій, то на вторинному і спеціалізованому рівні все набагато складніше. У цьому випадку відправна точка – кількість наданих послуг, а також їхня якість. На первинному рівні порахувати кількість декларацій просто, але на вторинному і третинному без інструментів для поглибленої автоматизації обліку та  управління не обійтися.

Для цього потрібно оцифрувати та відстежувати показники (якісні та кількісні) за такими напрямками:

  1. ✔ управління кадрами: робочий графік, облік трудовитрат
  2. ✔ управління та облік наданих послуг
  3. ✔ управління ліжкофондом
  4. ✔ облік основних засобів: обладнання, медикаменти

Доки ви все не оцифруєте, ви цим не управляєте, бо не бачите загальної картини та окремих процесів. Ключ до ефективного управління закладом – автоматизація та цифровізація ключових напрямків діяльності. Основна мета – створити модель ефективного управління.

Друге. Планування бюджету та майбутніх видатків

Зараз багато розмов про те, що суми, які виділяє НСЗУ на оплату медичних послуг, наданих медзакладами, не покривають собівартості цих самих послуг. Так, можливо. А може й ні. Річ у тім, що відповісти на запитання, а якою є реальна собівартість і скільки грошей потрібно медзакладу для роботи – ніхто не може. А все тому, що відсутня достовірна інформація про фактичні витрати та їх структура на надання медичної послуги. Медична інформаційна система не лише автоматизує цей процес, але й має надати функціонал для точного аналізу та підрахунку. А також дає змогу на базі зібраної точної інформації сформувати детальний і, головне, реальний фінансовий план медичного закладу.