Ринок лабораторних досліджень

Близько 80% інформації, необхідної для постановки діагнозу, лікар отримує за результатами клініко-лабораторних досліджень. Поступове скорочення державного фінансування системи охорони здоров’я в Україні призвело до того, що для здійснення повноцінного лікування в державних медичних установах пацієнту вже не обійтися без послуг приватних діагностичних лабораторій, пише “ТОП-100. Найбільші медичні компанії України”.

Саме ця обставина стала одним з визначальних чинників стрімкого зростання приватного ринку лабораторно-діагностичних досліджень на початку 2000-х років. Втім, незважаючи на існуючий величезний потенціал, цей сегмент досі далекий від насичення, а про прихід великих іноземних мережевих гравців доводиться тільки мріяти. Що заважає розвитку ринку?

За даними Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини, щорічно в Україні виробляється понад 800 млн різного роду медичних аналізів, тобто в середньому по 17 тестів на рік на одного українці. При цьому за кількістю витрачених на одну людину реагентів наша країна досі впевнено “пасе задніх” у порівнянні з країнами Європи. Як зазначає комерційний директор компанії “Синево Україна” Микола Скавронський, на закупівлі IVD-реагентів у нас в країні йде не більше 0,8 євро на рік на людину, а, наприклад, в Румунії цей показник як мінімум в три рази вище – 3, 5 євро. Про більш розвинених європейських країнах і говорити не доводиться – в Польщі на закупівлю реагентів витрачається близько 7,7 євро на людину, в Чехії – 15,4 євро, а в Німеччині – 26,1 євро.

І справа зовсім не в тому, що українці не вважають за потрібне здавати аналізи. Ситуація пояснюється тим, що здавати їх, за великим рахунком, ніде. Як пояснює Микола Скавронський, в державних лікувально-профілактичних установах забезпечити діагностику потрібного рівня неможливо, а приватних лабораторій, які можуть це зробити, недостатньо. Так, якщо державних лабораторій в Україні сьогодні налічується близько 5,5 тис., То приватних – не більше 800. “Це дуже мало. Цифри свідчать про те, що лабораторний аналіз відірваний від клінічної практики, наслідком чого є постановка неправильних діагнозів та призначення неефективною терапії. Світовий досвід показує, що збільшення витрат на лабораторну діагностику на 1% знижує витрати на лікування на 5% “, – відзначають в медичній лабораторії” Діла “.

Причина, по якій державні лабораторії не справляються з покладеними на них обов’язками а їх пацієнти йдуть в приватні лабораторії, елементарна – через скорочення державного фінансування системи охорони здоров’я у медичних закладів просто немає ресурсів для придбання необхідних реагентів та обладнання. Вистачає лише на найнеобхідніше, а це не більше 50 видів найпростіших тестів, 90% яких належать до загальної клініці і біохімії і собівартість яких досить невисока.

Приватні ж лабораторії здатні забезпечити більш широкий спектр лабораторної діагностики – 500 і більше в основному складних видів досліджень, в структурі яких поряд із загальною клінікою і біохімією (52%) значну питому вагу (33%) становить імунологія, 11% – полімеразна ланцюгова реакція ( ПЛР) і лише 4% – мікробіологія.

При цьому в останні роки спостерігається цікава тенденція: українці все частіше звертаються до послуг приватних провайдерів по проведенню лабораторних тестів загальної клініки і біохімії, що свідчить про незадоволений попит в цих сегментах в держсекторі лабораторного ринку. Але найбільш затребуваними послугами “приватників”, проте, залишаються складні види аналізів – на гормональний статус, різні інфекції та ін. Втім, навіть їх асортимент не покриває всіх потреб, і час від часу біоматеріал доводиться відправляти в європейські лабораторії, які проводять до 5 тис. різних аналізів.

В цілому ж, за даними учасників ринку, приватні лабораторії проводять в натуральному вираженні приблизно 10% всіх досліджень на ринку. Загальний же обсяг ринку приватних медичних лабораторій становить близько $ 100 млн. При цьому на частку “Сінево” припадає близько 50% ринку в грошовому вираженні, або одна третина в кількості тестів. За нею йдуть такі великі гравці ринку, як лабораторії “Діла” (15-20%) і “Інвітро” (3-5%).

Чому ринок, ємність якого на сьогодні оцінюється його учасниками в близько $ 700 млн, в грошовому вираженні щорічно збільшується не більше ніж на 15-20%, а в натуральному і того менше – лише на 10-15%? Кон’юнктура всіляко сприяє появі нових лабораторій або навіть мереж, а за мірками традиційно високого порогу входження в медичний бізнес інвестиції в лабораторію досить невисокі. Так, за оцінками керівника клініки “Борис” Михайла Радуцького, мінімальні витрати в відкриття невеликого діагностичного центру стартують від $ 500 тис. (І можуть доходити до $ 3 млн), а середня рентабельність цього бізнесу коливається в межах 15-25%. За різними оцінками, інвестиції можуть окупитися приблизно протягом двох років.

Експерти пояснюють: стримує розвиток вітчизняного ринку лабораторних послуг в першу чергу відсутність сервісних центрів і мережевих дистриб’юторів, які реалізують реагенти. За словами Миколи Скавронского, всі основні продавці, що працюють в Україні, є ексклюзивними дистриб’юторами міжнародних компаній. У підсумку, щоб не стати жертвами митної бюрократії, лабораторія повинна тримати склад з запасом реагентів на два-три місяці, “заморожуючи” великі кошти, щоб забезпечити свою безперебійну роботу. “Наша компанія може закуповувати спеціальні витратні матеріали для бактеріологічної лабораторії в Польщі. Але термін придатності цих реагентів – 30-45 днів. А при існуючій системі доставки і проведення митних процедур товар з Польщі доставляється протягом двох місяців. Такий підхід призводить до того, що українські лабораторії приречені працювати на старому обладнанні і використовувати ручні методи діагностики “, – нарікає комерційний директор компанії” Сінево Україна “.

Не сприяє розвитку ринку і відсутність в нашій країні практики передачі непрофільної діяльності. Так, у багатьох розвинених країнах медичні клініки віддають лабораторну діагностику в аутсорсинг. Українські державні медустанови офіційно роблять це вкрай рідко. Тому в основному приватні лабораторії обслуговують приватні ж клініки, у яких немає лабораторії (або в цих лабораторіях не виробляються специфічні дослідження).

Крім іншого, розвиток українського ринку лабораторної діагностики стримує відсутність попиту на багато складних види досліджень, що обумовлено тим, що пацієнти не мають інформації про них. Також, на думку Миколи Скавронского, не йде на користь ринку існуюча застаріла нормативно-правова база, зокрема існування державної монополії на аналізи на ВІЛ / СНІД. Крім того, на думку експерта, діяльність приватних установ ускладнює наявність “подвійних” стандартів контролю роботи приватних та державних провайдерів лабораторних послуг.

Аналітики прогнозують, що ринок приватних медичних лабораторій в Україні в 2015 році може вирости на 20-25% в грошовому вираженні. У цьому “заслуга” девальвації української національної валюти, в результаті якої лабораторії змушені піднімати ціни на свої послуги. Однак якщо в інших сферах, де девальвація привела до підвищення вартості товару / послуги, спостерігається скорочення обсягів споживання, то в сегменті лабораторних досліджень експерти падінь не чекають, і більше того – пророкують зростання. “Безумовно, зниження купівельної спроможності – це негативний фактор, який не можна не враховувати. Але з іншого боку, люди можуть відмовити собі в покупці нового холодильника, але харчуватися і лікуватися вони не перестануть ніколи. А піти за діагностикою в державну клініку споживач, по- раніше не може-тамтешні лабораторії не стали “жити” краще “, – вважають в медичній лабораторії” Діла “.

В “Сінево” також вважають, що ринок буде розвиватися, особливо з огляду на зростаючу серед жителів країни моду на здоровий спосіб життя. Однак для цього українці повинні як мінімум повернутися до колишнього рівня купівельної спроможності, а це станеться ще не скоро, тому зростання ринку розумніше прогнозувати на більш далекі часи.

Хоча оптимізму додають і урядові ініціативи. Як відомо, в грудні 2014 року експертна група при Міністерстві охорони здоров’я презентувала Національну стратегію реформи системи охорони здоров’я України в 2015-2025 роках. Згідно з документом, непрофільні напрями діяльності державних лікарень (діагностика, харчування та інше) будуть передані на аутсорсинг. А значить, у “приватників” побільшає роботи.