Як повідомляє інтернет-портал «Время», медреформа в Києві почалася як пілотний проєкт у двох районах – Дніпровському і Дарницькому у 2012 році, поряд з експериментами в ще декількох регіонах країни. У цих двох районах протягом 2012 року створили 9 центрів первинної медичної допомоги та 5 консультативно-діагностичних центрів. У всіх інших районах також було побудовано починаючи з 2011 року близько 90 амбулаторій сімейної медицини.
Всього сьогодні в столиці функціонують близько 125 таких установ. При цьому необхідно зауважити, що медики всіх без винятку районів столиці з моменту вступу в дію закону про реформування охорони здоров’я виконують усі поставлені завдання, зокрема це організація лікувально-профілактичної допомоги населенню у новостворених амбулаторіях та створення в поліклініках відділень сімейної медицини. Також активно проводиться підготовка та перепідготовка медичних кадрів за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина», створюються дільниці сімейного лікаря з індивідуально поданих заяв до конкретного лікаря, створюється електронний реєстр пацієнтів і т. д.
Цю нову практику оцінювали чиновники Київської адміністрації, члени Комітету економічних реформ при КМДА, учасники спеціальних громадських слухань, які були проведені в районах міста із залученням громадської організації «Здоровий Київ», яка об’єднала у своєму складі медиків столиці всіх категорій співробітників, від медичних сестер до головлікарів. В результаті було прийнято рішення реорганізувати поліклініки і в інших районах столиці.
Плюси нової реформи бачать чиновники
Реформа супроводжується не тільки юридичною реорганізацією – бюджетні організації стають тепер комунальними некомерційними підприємствами, а й обіцянками додаткових стимулів для лікарів і медичного персоналу (у 2013 році на виплати надбавок за якість і обсяг наданих послуг було направлено 100,9 млн грн), а також закупівлею нового обладнання. Фінансуються ці кроки як міським, так і державним бюджетом. Коштом субвенцій держбюджету у 2012 було закуплено 4 мамографи (Святошинський, Дарницький, Оболонський та Шевченківський райони), 150 легкових автомобілів для лікарів загальної практики – сімейної медицини, які поки не введені в експлуатацію в повному обсязі, додаткового обладнання на 48 млн грн для всіх лікувальних установ міста Києва.
Чиновники бачать у реформі позитив. Створення мережі амбулаторій сімейної медицини та центрів первинної допомоги скоротило радіус доступності послуг до 0,5-0,7 км, збільшилося число лікарів загальної практики, більше людей охоплено різного роду обстеженнями – на туберкульоз, рак молочної залози. Офіційна статистика свідчить і про те, що реформа збільшила кількість лікарів, зокрема укомплектованість терапевтами, педіатрами, лікарями сімейної медицини, медичними сестрами. Також зросла і зарплата, яка в Києві становить 5621 грн у лікарів і 5245 – у середнього медперсоналу. Але це тільки для медиків двох пілотних районів, не дивлячись на те, що до роботи «по-новому» приступили всі медики міста.
Влада готує другий етап реформи – вторинної медичної допомоги, в ході якого будуть створені госпітальні округи, а лікарні реорганізовані в установи інтенсивного лікування (5 багатопрофільних установ) і планового (11 для хронічних хворих за територіальною ознакою). Додатково до цього будуть створені 4 медичних об’єднання – фтизіатрія, психіатрія, дерматовенерологія та санаторне лікування. На колегії КМДА 10 червня 2013 року прийнято рішення розпочати організаційні кроки щодо їх створення.
Реальну картину медреформи по-українськи намагаються «намалювати» медики й громадські діячі
Громадська рада при Київській міській державній адміністрації займає нейтральну позицію щодо проведення реформи, але необхідно вислухати думку медиків, які бачать реальні наслідки кроків, що вживаються.
«Не дивлячись на розрекламовані позитивні сторони реформи, вона викликає стійке неприйняття у працівників медичної сфери та викликає острах у пацієнтів», – зазначає голова Громадської ради Марина Бурмака. За її словами, думка медиків радикальна – передумов для розгортання реформи у всіх районах столиці ще немає.
На засіданні Комітету економічних реформ президент Віктор Янукович знову похвалив реформу, назвавши пілотні регіони гарним прикладом для наслідування в інших областях. При цьому він визнав, що опір йде неймовірний, проте люди, особливо в селах, задоволені. Це посилання надихає чиновників рухатися вперед, незважаючи ні на що.
“Наскільки ми знайомі з ситуацією, то зараз в столиці не вистачає кваліфікованих сімейних лікарів і грошей на створення нових комунальних підприємств з поліклінік, існують нині. Просто скопіювати досвід пілотних районів тут не вдасться”, – каже Марина Бурмака. Якщо реформа таки буде проведена, пацієнти просто залишаться без кваліфікованої медичної допомоги. При цьому, якщо у двох пілотних районах Дарницькому і Дніпровському створювали нові лікувально-профілактичні установи, то в інших восьми планується у 2-3 рази скоротити мережу наявних нині медичних установ, в результаті чого 60% лікарів вторинної допомоги можуть залишитися без роботи. Фінансова сторона питання теж не виглядає переконливо. Як стверджують медики-працівники різних районів столиці, протягом вже багатьох років медичні установи не фінансуються в повному обсязі (в середньому тільки на 45% від потреби).
Зараз борги зросли, як ніколи. Регулярно і вчасно виплачується тільки заробітна плата медичних працівників, але борги за комунальні послуги в деяких установах вже сьогодні перевищують цифри запланованого річного бюджету. Це загрожує відключенням електроенергії, гарячої води, про що постійно попереджають керівників медичних установ постачальники цих послуг, не дивлячись на запевнення держслужбовців, що вони цього не допустять. Залишається відкритим питання: як в умовах такого гострого кадрового і фінансового дефіциту поширювати реформу на інші вісім районів столиці? Але цей процес форсується. З якою метою? Поки це питання без відповіді.
Источник http://timeua.com/news/12/5920.html